Вихід іноземних компаній, локалізація та логістика визначали ринок України в липні

Ключові висновки

• Активність іноземних компаній стала більш структурованою. Велика Британія обрала Audere Group для створення постійного бізнес-центру в Києві, BAE Systems підписала ліцензійну угоду щодо локального виробництва легкої гармати L119, а Raytheon розпочала обговорення спільного виробництва ракет-перехоплювачів Patriot. ЄС також сформував альянс у сфері безпілотних систем за участю конкретних європейських та українських компаній.
• Локалізація оборонного виробництва отримує практичні механізми: ліцензування, спільні підприємства, процедури трансферу технологій, експортне тестування та фінансування ЄС для проєктів подвійного призначення. Водночас комерційна зрілість ініціатив істотно відрізняється — від підписаної ліцензії BAE та першого тестового виробу до попередніх обговорень із Raytheon.
• Україна також змінила правила, що впливають на торгівлю, фінансування та комплаєнс. Верховна Рада ратифікувала угоду про вільну торгівлю з Туреччиною та просунула законодавство щодо сек’юритизації й покритих облігацій, а уряд посилив механізми захисту фінансових інтересів України та ЄС.
• Одночасно атаки на чорноморські порти тимчасово зупинили заходи суден. Доступність експортних маршрутів, страхування воєнних ризиків та альтернативна логістика знову стали ключовими елементами комерційного планування.
• Інвестиційна підтримка дедалі більше прив’язується до конкретних проєктів через Американсько-український інвестиційний фонд відбудови, фінансування Світового банку, пов’язане з реформами, та заплановану програму будівництва 1,5 ГВт високоманеврової генерації.

1. Іноземні компанії використовують структуровані моделі виходу на ринок

Найбільш помітні кроки іноземних компаній у липні були зосереджені в оборонній сфері, технологіях подвійного призначення та інфраструктурі для виходу на ринок. Класичних greenfield-анонсів у споживчих секторах або загальному виробництві було небагато.

Основні події на рівні компаній:

• Audere Group: обрана Міністерством оборони Великої Британії для створення та управління Kyiv Business Centre. Очікується, що центр відкриється пізніше у 2026 році та надаватиме британським компаніям ринкову аналітику, пошук партнерів, доступ до ключових стейкхолдерів і практичну підтримку в Україні.
• BAE Systems: підписала ліцензійну угоду з неназваним українським стратегічним партнером для підтримки локального виробництва української версії L119 Light Gun. Першим етапом має стати виготовлення зразка для випробувань.
• Raytheon: під час візиту делегації 23 липня обговорила з Україною можливість спільного виробництва перехоплювачів Patriot та інші напрями співпраці. Контракт, виробничий майданчик або графік реалізації не оголошувалися.
• Учасники EU Drone Alliance: ORQA, Indra Group, Fincantieri, WB Group, Destinus, Delair, RSI Europe, Terma та Quantum Systems разом із дев’ятьма українськими компаніями стали засновниками нової спільної платформи.
• Британські оборонні постачальники: отримали перспективний канал участі у закупівлях, що фінансуватимуться через Ukraine Support Loan ЄС обсягом €90 млрд, після оголошеної 13 липня домовленості між Великою Британією та ЄС.
• Французькі оборонні постачальники: ширший міждержавний пакет включав літаки Rafale, системи SAMP/T-NG та ліцензування окремих видів озброєння для виробництва в Україні. Структуру контрактів на рівні компаній та строки реалізації у доступних матеріалах не розкрито.

Ці приклади створюють різні форми присутності на ринку. Audere формує інфраструктуру входу. BAE дійшла до підписаної ліцензії. Raytheon обговорює можливе виробниче партнерство. Drone Alliance забезпечує платформу взаємодії та доступ до партнерів, тоді як домовленість Велика Британія–ЄС стосується допуску до фінансованого закупівельного каналу.

2. Локалізація оборонного виробництва вже має кілька робочих моделей

• EU-Ukraine Drone Alliance, офіційно запущений 17 липня, є найбільш чітким прикладом структурованого багатостороннього механізму локалізації. Його мета — підтримка спільних підприємств, спільних стандартів і швидшої розробки та виробництва безпілотних і протидронових систем. Перша зустріч 18 компаній-засновників запланована на вересень у Брюсселі.
• Модель підкріплюється фінансуванням. Європейська Комісія представила програми Ukraine Investment Framework для компаній у сферах подвійного призначення та оборони через українські й європейські публічні фінансові установи, зокрема Національну установу розвитку України, Bpifrance, Finnvera, польський BGK та чеський NRB.
• Програма Brave Netherlands на €20 млн додає двосторонній грантовий інструмент для українсько-нідерландських проєктів у безпілотних системах, робототехніці, ракетних технологіях, штучному інтелекті, РЕБ та зв’язку. Спільна модель управління робить її більш прикладною для бізнесу, ніж загальний меморандум, хоча на момент огляду окремі гранти ще не були оголошені.
• BAE Systems демонструє вужчу, але більш зрілу модель. Ліцензійна угода від 21 липня надає українському партнеру технічну інформацію та підтримку для виготовлення першого тестового зразка L119. Це ще не серійне виробництво, але вже визначені власник технології, український виробничий партнер і етап випробувань.
• Американський напрям розвивається інакше. Україна та США просунули документи щодо Drone Deal, а Reuters повідомляло, що шість українських компаній отримали дозвіл на відправку обмежених партій дронів до США для програми Пентагону Drone Dominance. Президент Зеленський також зазначав, що ширша концепція може передбачати виробництво у США на основі українських технологій. Окремо Raytheon заявила про готовність опрацьовувати спільне виробництво перехоплювачів Patriot.
• Україна також скоротила процедуру погодження трансферу технологій та озброєнь у межах домовленостей Drone Deal до 30 днів для визначених держав-партнерів. Водночас уряд окремо визначатиме перелік таких держав і критичних товарів, які не можуть бути передані.

3. Регуляторні зміни впливають на торгівлю, фінансування та проєкти за кошти ЄС

• 14 липня Верховна Рада ратифікувала угоду про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною. Вона має лібералізувати значну частину двосторонньої торгівлі та підтримати виробничу кооперацію. Практична комерційна цінність залежатиме від конкретних тарифних позицій, перехідних періодів та застосування правил походження Pan-Euro-Med.
• Для виробників ключовим є саме питання походження. Компанія, яка використовує турецькі компоненти, здійснює переробку в Україні та далі експортує продукцію, має перевірити, чи зберігає кінцевий товар преференційне походження. Відповідь залежатиме від конкретного товарного коду та виробничого процесу.
• Парламент також ухвалив у першому читанні законодавство щодо сек’юритизації та покритих облігацій. Воно передбачає спеціальні компанії, захищені пули забезпечення та механізми захисту інвесторів, наближені до стандартів ЄС. Потенційно це може створити довгострокові інструменти фінансування, але повноцінний ринок ще не сформовано.
• Оновлені пріоритети для державних банків є ще одним середньостроковим сигналом. Серед них — корпоративне управління, зменшення проблемних кредитів, підтримка пріоритетних секторів і подальша приватизація. Іноземним банкам та інвесторам варто сприймати це як напрям політики, а не як оголошений продаж конкретних активів.
• Два точкові рішення липня мають безпосереднє значення для комплаєнсу. НБУ дозволив поштовим, кур’єрським і транспортним операторам переказувати валюту за кордон для сплати пов’язаних із посилками мит та зборів у ЄС. 16 липня уряд затвердив Національну стратегію та операційний план захисту фінансових інтересів України та ЄС від шахрайства й інших порушень до 2028 року.

4. Ризики в Чорному морі змінили вартість доступу до ринку

У другій половині липня логістична ситуація суттєво погіршилася.

• Атаки 17 липня пошкодили іноземні судна та портову інфраструктуру в Миколаєві й Одесі. До 23 липня судновласники тимчасово призупинили заходи суден до українських чорноморських портів для аграрного експорту. Reuters повідомляло, що через атаки Україна втратила близько третини потужностей експорту зерна через Чорне море, за оцінками трейдерів та аналітиків.
• Перерва припала на період збору врожаю і зачепила маршрут, через який проходить значна частина українського масового аграрного експорту. Держава не закривала порти; безпосереднім обмеженням стали рішення судновласників щодо ризику.
• Альтернативи залишаються — Дунай та сухі порти з залізничним сполученням, однак їхня пропускна здатність, вартість та строки різняться. Те, що є прийнятним для дорожчих або контейнеризованих вантажів, може бути економічно невигідним для зерна.
• Водночас липень дав і позитивний сигнал для західної логістики. Продовжилися роботи на понад 62 км траси М-09 Тернопіль–Львів–Рава-Руська до кордону з Польщею в межах програми ЄБРР вартістю понад €100 млн. Це посилює сухопутний напрям, але не замінює глибоководну морську логістику.
• Торгова статистика за перше півріччя підкреслює масштаб залежності: товарообіг становив $70,3 млрд, з яких $49,3 млрд — імпорт і $21 млрд — експорт. Логістичні збої впливають не лише на експортерів, а й на кінцеву вартість імпортованого обладнання, пального та промислових компонентів.

5. Інвестиційна підтримка дедалі більше прив’язується до визначених проєктів

• Американсько-український інвестиційний фонд відбудови оголосив рамку співпраці DFC–MIGA щодо страхування політичних ризиків та повідомив, що опрацьовує майже 300 потенційних проєктів у сферах енергетики, транспорту й логістики, технологій та критичних мінералів. Йдеться про pipeline для оцінки, а не про вже затверджені інвестиції.
• Україна також отримала $3,35 млрд у межах операції Світового банку First Jobs and Private Sector Growth Development Policy Operation. Фінансування було прив’язане до 13 законів та семи підзаконних актів у сферах закупівель, факторингу, інтеграції енергетичних ринків, сільського господарства та житлової політики. До кінця 2026 року передбачено можливість ще $1 млрд за умови виконання додаткових вимог.
• На рівні конкретних проєктів уряд оголосив програму будівництва 1,5 ГВт високоманеврової газової генерації. Запропонована модель передбачає регіональні лоти, ринкову підтримку, компенсацію різниці між ринковою та піковою ціною електроенергії, спрощення участі інвесторів і роботу над страхуванням воєнних ризиків та правилами приєднання до мереж.
• Ці інструменти працюють на різних рівнях. Фонд відбудови може знижувати ризик для окремих інвестицій. Операція Світового банку підтримує державу та реформи. Програма генерації формує потенційний закупівельний та інвестиційний pipeline. Окремо пільгові кредити для відновлення пошкодженого бізнесу можуть підтримувати конкретні компанії.

Що відстежувати у серпні

• Маневрова генерація: публікація тендерної документації на 1,5 ГВт, структура лотів, строки та методологія підтримки.
• Оборонне виробництво: наступні документи щодо U.S. Drone Deal, тестове виробництво BAE та можливий конкретний формат співпраці з Raytheon.
• Торгівля та логістика: відновлення заходів суден до чорноморських портів, вартість страхування та використання дунайських і сухопутних альтернатив.
• Регулювання: деталі набрання чинності угодою про вільну торгівлю з Туреччиною та подальший рух законодавства щодо покритих облігацій.
• Присутність іноземних компаній: строки відкриття та перші користувачі Kyiv Business Centre, а також підготовка до вересневої зустрічі Drone Alliance.

Ukraine Market Signals — регулярний огляд RD Office для іноземних компаній, які оцінюють інвестиції, партнерства та комерційні можливості в Україні.